Виховні заходи

Бесіди на різну тематику

Ми — діти твої, Україно!

Мета: розширити знання дітей про Україну, розвивати почуття патріо­тизму; виховувати любов до рідного краю.

ХІД БЕСІДИ

1. Розповідь вчителя.

—        У світі немає нічого вищого, дорожчого, як рідна Вітчизна, адже вона дала нам крила для польоту, відкрила цей чарівний дивосвіт, вона, як мати, у світі — одна.

Україна — наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народилися, уперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку,— це все наша найдорожча у світі Батьківщина.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

—        Так написав відданий син України Василь Симоненко, поет, патріот, мужній громадянин.

Як і рідну матір ми не вибираємо, так і Батьківщину людина не обирає, але прикипає до неї всім серцем, як і до рідної неньки, проймається великою і світлою любов'ю на все своє життя. От і почнемо нашу дорогу до знань із найсвітлішого — з любові до рід­ного краю...

Любов — найвище в світі почуття,

Вона не має меж — безкрая.

З любові починається життя,

Вона усе найкраще починає.

Кожен народ любить свою Батьківщину, робить усе для процвітання своєї держави, для її слави, свободи, неза­лежності. Погляньте на карту Європи. Тут багато різних країн (називає  країни). Кожна з них має свою тери­торію — землю, свою мову, культуру, історію. Україна, наша держава, розміщена у центрі Європи, вона також має свою землю, мову, культуру, звичаї, традиції і державні символи.

2.         Бесіда за малюнками із зображенням символів України.

—Якими є державні символи України?

—Як називається столиця нашої держави?

—Ось столиця України — чарівний і квітучий Київ. Через усю Україну протікає Дніпро — одна з найбільших річок Європи.

Ми з вами — патріота і громадяни, які покликані захищати свій край від во­рогів, працювати так невтомно й за­взято, щоб жилося всім добре, найкраще у світі, бо кожна людина має право на достойне і радісне життя.

—А яке завдання стоїть перед учнями?

—Ви, діти, повинні наполегливо опанувати знання, щоб у майбутньому добре працювати, заможне і цікаво жити та приносити велику користь Україні. Сьогодні держава дбає про вас, як рідна мати про свою дитину, а ви повинні дбати про неї, щоб вона  була красива і багата.

Тепло долонь, розуму, і серця

Я Україні милій віддаю.

Люблю твої поля, річки й джерельця,

Люблю Вітчизну дорогу мою.

3.         Висловлення дітьми своїх почуттів до Батьківщини.

—        А зараз кожен із вас подумає, прислухається до свого серця і скаже заповітні слова про Україну.

4. Робота з віршем.

— Слова, що йдуть від серця — найщиріші і найтепліші. Тому настав час скласти колективний вірш про Украї­ну зі щирих і теплих слів. Я почну, а ви добиратимете останнє слово другого рядка в риму.

Ось небо блакитне і сонце в зениті!

Моя Україна — найкраща... (у світі).

Моя Україна — це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні... (джерельця).

Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і ріки... (глибокі).

Міста старовинні і замки прекрасні,

Великі будови і дуже... (сучасні).

Моя Україна — козацькая слава!

Така волелюбна і мирна... (держава).

Вона дорога нам, і рідна, і мила,

Бо світ перед нами, як мати,... (відкрила).

Вітчизно свята, дорога Україно,

Для кожного з нас ти у світі — єдина.

Хто є патріотом Батьківщини

Мета: розширити і поглибити понят­тя громадянськості; формувати націо­нальну свідомість; виховувати повагу і глибоку любов до країни, бажання берегти і примножувати багатства рідного краю.

ХІД БЕСІДИ

—Що для кожного з вас означає слово Україна?

—Якою кожний із вас уявляє собі Україну?

—Україна — це безмежні колосисті поля, пишні вишневі та яблуневі сади, повноводні ріки, синьоокі озера, різнобарвні луки і затишні гаї, мальовничі села і великі міста, це мудрі й талановиті люди. Ми з вами — діти цієї чудової землі.

Знайте: хай життя існує, бо хоче зміни,

Хай холодами б'є, хай спекою пече,

Ми будем тим, чим є: ми діти України,

Бо українська кров у нас тече.

(Василь Онуфрієнко)

Сьогодні ми поговоримо про те, що нам слід зробити для своєї любої Бать­ківщини, щоб вона процвітала, щоб усім нам щасливо жилося в рідно­му краю.

— Уявіть собі, що ви — учасники конкурсу «Моя Україна». На цей конкурс : вам потрібно запропонувати картину. Що б ви намалювали? Якою б представили нашу країну?

— Україна — наша ненька, це отча і земля, де ви народилися і живете.

Є щось святе в словах «мій рідний край».

Для мене — це матусі пісня ніжна,

І рідний сад, від квіту білосніжний,

І той калиновий у тихім лузі гай.

Для мене — це твої стежки й мої,

В містах і селах стоптані любов'ю,

Й пісень людські прозорі ручаї,

Усе, що серцю рідне невимовно.

— Складіть павутинку до слова Україна.

— Послухайте текст «Я твій син, Україно»

Закінчується літній день. Сонце ховається за верхівки дерев. Я сиджу біля вогнища й вдивляюсь у його блискавки. Вони нагадують мені фантастичні візерунки, десь тихо шелестить листя, ледве-ледве помахує крилами сова, що виглядає собі здобич. Навколо починається нічне життя.

Я готуюсь до сну. Але щось коле мені під бік — я повертаюсь й виймаю з-під спального мішку розбиту пляшку. Отже, тут побували «завойовники природи». Кинув знахідку у кущі — почувся крик. Що це? Невже тут є хижий звір? Ні, це ліс відгукнувся болем, не в змозі більше терпіти зну­щання людини і не встигаючи ліку­вати рани від вогнищ, не маючи нічого, щоб відгородитися від звалищ сміття, від жорстокого знищення своїх жителів.

Накочується сльоза чи то від диму, чи то від розпачу. Переді мною відкривається дивовижна мара. Нібито я бачу дивну країну, де всі міста вкриті якимись ковпаками. Ніде нема жодного деревця, жодної травинки. Велика і брудна ріка несе свої води до піщаній пустелі. Важко дихати. Спускаюсь під землю. Бачу, що табличка на і одному з будинків вказує на вулицю Хрещатик. Невже це Київ? Так. А де ж Дніпро? Де ж знамениті каштани? Навколо тільки роботи й незрозумілі чудернацькі машини. Люди сумні, з сірим обличчям.

Зупиняю хлопчика, питаю, чому Київ такий чудний.

Хлопчик відсилає мене до інформера. Виявляється, інформер — це бібліотека. Тільки книги в ній — комп'ютерні. Гортаю сторінки — і мені становить­ся жахливо.

Виявляється — зникли всі ліси, пе­ресохли або стали отруйними ріки, земля більше не дає врожаїв. Рап­том мені стало важко дихати, я став задихатися й — прокинувся. Вогонь вже згас, ліс спить, а я плачу й смі­юсь одночасно. Я щасливий, бо я те­пер знаю, чого від мене чекає наша земля. Я збережу спокій лісів, непо­вторну красу Дніпра, щоб нащадки теж змогли відчути неповторну кра­су літньої української ночі.

Ліс, тиша, ніч... Все відпочиває. Д летять високо в небо. До далеких зірок, досягти яких можна лише тоді, коли збережеш свою власну планету.

—Які почуття викликав у вас цей твір хлопчика?

—Як ви гадаєте, цей текст фантастичний чи реальний?

—Що є в тексті реалістичним?

—Чому хлопчик прокинувшись, одночасно плакав і сміявся?

—Який висновок зробив для себе
хлопчик зі свого сну?

—Ви згодні з цим висновком?

—Як відчути себе справжнім сином України? Насамперед необхідно добре вчитися, щоб у майбутньому стати справжнім фахівцем і бути корисним своєму народові. Змалку потрібно брати активну участь ужитті класу і школи, відчувати свою причетність до життя країни. Берегти рідну природу, примножувати її багатства. Саджати дерева, квіти, розчищати джерельця, щоб не міліли річки, допомагати братам нашим меншим. Продовжувати традиції своїх предків. А для цього потрібно розвивати свої здібності, гартувати волю, постійно прагнути успіху. Тільки вольова, працьовита людина з добрим і чуйним серцем може бути справжнім громадянином своєї держави.

Правовий лекторій «Твої права та обов'язки»

Мета: формувати уявлення про права й обов'язки громадянина України; і коротко ознайомити з Декларацією І прав дитини і Законом України «Про і охорону дитинства»; довести цінність і прав та необхідність їх дотримуван­ня; учити поважати права особистості; виховувати громадянські почуття та повагу до законів України.

ХІД БЕСІДИ

—        Ми живемо з вами у чудовій країні, у чудовий час. Зростає наша молода незалежна суверенна держава, зростаємо з нею і ми. Наша країна, ставши незалежною, демократичною держав, постійно навчається жити в новому політичному устрої, а ми разом із нею навчаємось високих громадянських чеснот.

А що означає — бути громадянином України?

Як кожний справжній громадянин, ви повинні знати свої права й обов'язки. Сьогодні ми не тільки дізнаємось про свої права й обов'язки, а і зрозуміємо значущість таких важливих документів, як Декларація прав дитини та Конвенція про права дитини. Дізнаємося про те, які закони захищають дітей у різних країнах світу та які закони охороняють дитинство в нашій країні.

—Як ви розумієте значення слів право, обов'язок?

—Про які права вам вже доводилось чути?

—Чим право відрізняється від обов'язку?

—Які обов'язки виконують ваші батьки на роботі, в сім'ї, перед державою?

—Які права є у вас? А обов'язки?

—Для чого людині потрібні права?

Людина — це найцінніший скарб матінки Природи, і кожен із нас є неповторною особистістю. Щоб усвідоми­ти неповторність кожної особистості, людству знадобилося не одне тися­чоліття.

Нам пощастило жити в той час, коли і на Землі діють закони, які оберігають людину, її життя та індивідуальність. 10 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй проголосила один із найважливіших правозахисних документів — Загальну декларацію прав людини. Декларація — це заява, оголошення. Цей документ визнав гідність і цінність усіх людей, визначив основні права кожної людини.

Якщо ми зазирнемо в давні часи, то побачимо, що протягом багатьох віків люди знали, що дитинство — це дуже важливий період у житті, що має свої неповторні особливості. Важко жилося дітям. Тільки діти заможних батьків мали всі умови для всебічно­го розвитку, а діти простих трударів були приречені на нестатки і тяжку працю з раннього дитинства. Лише наприкінці XIX — початку XX століття були прийняті закони, що ста­ли оберігати дитину.

Ми з вами — громадяни України, у нашій країні людина, її життя та здоров'я, честь, гідність, недоторка­ність визнаються найвищою соціаль­ною цінністю.

Права, які ми розглянемо, стосують­ся не тільки дорослих — їх повинні дотримуватися і діти.

Читання дітьми прав людини, пояс­нення їх змісту учнями, доповнення учителем.

1.   Право на життя.

2.   Право на індивідуальність.

3.   Право жити у сім'ї разом із батьками.

4.   Право на захист дітей, що втратили батьків.

5.   Право на отримання інформації і користування нею.

6.   Право на освіту.

7.   Право на охорону здоров'я і медичну допомогу.

8.   Право на працю й відпочинок.

—        Згадайте казки «Дідова дочка й бабина дочка», «Золотий ключик», «Івасик-Телесик», «Котигорошко». Які права дитини порушувались у цих казках?

—        Існує проста істина: щоб не порушувались права, необхідно виконувати обов'язки.

Спробуйте до відомих вам прав зна­йти відповідні їм обов'язки.

•      Учись.

•      Поважай дорослих.

•      Піклуйся про менших.

•      Піклуйся про своє здоров'я.

—        Для вас, діти, основне право й одночасно обов'язок — це право на освіту. Ви всі повинні вчитись і вчитись добре.

Висунувши кінчик язика,

До плеча схиляючи голівку,

Мов стеблинка навесні гнучка,

Ти щось пишеш, юна чорнобривко.

Може, то з ботаніки урок,

Може, то рівняння квадратове,—

Все гостинний зошита листок

Привітати і прийнять готовий.

Ти радієш тепло, від душі,

Чистою овіяна весною,

Що ідуть твої товариші

У майбутнє разом із тобою.

(М. Рильський. Школярці)

Я і мій клас

Мета: допомогти дітям зрозуміти важ­ливість спілкування, сприяти дотри­манню прав дитини в школі; навчити співпереживати, слухати; виховувати почуття поваги та взаємоповаги.

ХІД БЕСІДИ

1. Розповідь вчителя з читанням оповідання.

—        Вивчаючи права людини, ми з вами говорили про людяність, доброту, співчуття. А для чого людині знати, як почувається хтось поруч?

Вміння слухати, почуття довіри, по­ваги і відповідальності необхідні лю­дині. У ставленні одне до одного слід поводитись з іншими так, як би хоті­ли, щоб ставились до вас.

Ви всі — учні. Вдома та в школі вас вчать, як правильно себе поводити, як стави­тися до однокласників. Будемо вчитися слухати, співпереживати та співпра­цювати. Це те, що необхідне кожному в спілкуванні з однокласниками.

Послухайте оповідання В. Сухомлинського «Чому?»

Три тижні не був у школі Сергійко: хворів. Скучив за товаришами й за вчителькою. Радісний, збуджений, прийшов хлопчик до школи. Ось його парта, ось і товариші. Думалось йому: в очах товаришів побачить він радість і привітання. Та їхні очі були спокій­ні й незворушні...

—А ти виконав сьогодні завдання? — тільки й спитав сусіда по парті.

—        Виконав,— тихо сказав Сергійко й заплакав.

2.         Бесіда з учнями.

—З яким настроєм ішов Сергій до школи?

—Що він хотів побачити в очах товаришів?

—Чому заплакав хлопчик?

—Приємно відчувати настрій інших людей, а іноді навіть необхідно.

Зараз ми пограємо у гру, яка навчить нас розуміти почуття учнів без слів.

3.         Гра.

Правила гри

•      Двоє учнів залишають клас.

•      У той час, як вони за дверима, інші діти обирають якесь почуття, яке вони мають продемонструвати. Наприклад, щастя, злість, розчарування, захоплення, нудьга, самотність тощо.

•      Діти, які були за дверима, повертаються, а присутні в класі розігрують обране почуття. Діти повинні відгадати його.

—Чи легко було відгадати зображене почуття?

—Як вам вдалось його відгадати?

—Чи це добре — знати, що відчувають люди навколо тебе?

—Чому?

—Чи почувалися ви щасливими, коли хтось поруч був сумним, і навпаки?

—Що ви при цьому відчували?

-- Що б сталось, якби ніхто не звер­тав уваги на почуття іншого?

—        Вміння співпереживати — це складова частина людських стосунків, але не менш важливим є і вміння слухати.

4.         Гра «Розмовний жезл».

Гравці передають одне одному жезл. Кожен, хто отримує його, має пра­во говорити, а решта слухають. По­чинати гру будемо з мене. Я виголо­шую думку, передаю жезл сусідові, а той, у свою чергу, продовжує мою думку, як розуміє.

—        Найголовніше, що необхідно для життя і спілкування дитини в школі,— це взаєморозуміння.

5.         Творча робота в групі.

—        Ми з вами зараз будемо вчитись співпрацювати. Кожна група виготовить рекламу, яка пропагувала б одне з правил співіснування дітей у колективі (класі). Це може бути вірш, плакат, пісня. Перш ніж виготовити її, продумайте ідею, яку б ви хотіли б пропагувати..

6.         Підсумки.

—        Чи гарно було б вам, коли б усі учні класу робили іншим те, чого бажають собі?

—Де ще можна застосувати свої знан­ня та набуті вміння щодо ставлення до оточуючих?

—        Яку пораду ви дали б учням сусіднього класу для того, щоб там панувала довіра, повага, доброта, людяність?

Культура спілкування

Мета: уточнити уявлення дітей про ввічливість; учити оперувати ввічли­вими мовними формами; вправляти у вживанні ввічливих слів залеж­но від ситуації; виховувати бажання бути ввічливими, турботливими, чуй­ними.

ХІД БЕСІДИ

—Сьогодні ми поговоримо про те, як учні повинні поводитися з дорослими, товаришами, учителями, батьками, сторонніми людьми, тобто про ввічливість.

—Що, на вашу думку, означає слово ввічливий?

—Є слова дуже важливі, вагомі — Батьківщина, Україна, мир. Є рідні слова та близькі — мама, тато, бабуся, дідусь, брат, сестра. А ще є ввічливі слова, які називають «чарівними».

—Які ви знаєте ввічливі слова?

—Що ви кажете, йдучи зі школи додому?

—Які слова ви промовляєте за зроблену вам послугу?

—Всім людям стає приємно й хороше від цих слів. Чому?

—Як ви звертаєтесь до старших за віком, незнайомих людей, до вчительки?

—Пригадайте, як ваші мами і тата звертаються до своїх батьків — ваших бабусь і дідусів?

—Як ви звертаєтесь до бабусі й дідуся?

—Пограємо в гру «Ми — ввічливі діти». (Потрібно вставити ввічливі слова в текст.)

Мама послала Оленку до тьоті Галі за книжкою. Оленка подзвонила у две­рі, зайшла в квартиру і сказала... Тьотя Галя саме відпочивала, дівчинці стало незручно, і вона промовила...

Тьотя Галя дала дівчинці книжку. Оленка сказала... і пішла додому.

—        Потрібно бути ввічливим не лише в словах, а й у тоні, жестах, діях.

Якщо ввічливі слова сказані грубим голосом, вони перестають бути ввіч­ливими.

Культурна людина завжди вітається і прощається, адже не відповісти на привітання неввічливо.

Послухайте притчу «Про Єнота».

Маленький єнот збирав у лісі хмиз. Він набрав велику в'язку сухих гілок і рушив додому. Йому потрібно було перейти через річку. Міст був старий, скрипучий, і єнот дуже боявся. Обе­режно перебираючи лапами, він уже підходив до берега... Випадково гля­нув униз. Який жах! На нього диви­лось величезне кудлате чудовисько. Єнот швидко показав йому кулак,— чудовисько — теж.

Єнот посварився на нього палкою — палкою посварили і його. Єнот ки­нувся тікати. Захекавшись, він при­біг додому, до мами:

—Ніколи більше не піду в ліс — там хтось страшний і злий.

—Не бійся,— сказала мама. — Спробуй усміхнутися йому.

Єнот знову побіг до моста. Він нагнув­ся і... посміхнувся. І що ж? На нього дивилася усміхнена істота.

Малий єнот так зрадів, що зареготав.

—        Тепер воно буде зі мною дружити!

І єнот побіг через міст на інший бік.

—        Чого вчить ця притча?

—Наведіть приклади зі свого життя, які підтверджують правильність цієї притчі.

—Давайте пограємо в гру «Хто більше».

Діти називають ввічливі слова. -

—        Перевірте себе.

Коли ви вживаєте такі слова ввіч­ливості?

•      Будь ласка;

•      дозвольте потурбувати;

•      вибач;

•      дякую;

•      я ненавмисне.

—Прочитайте і поясніть прислів'я. Від теплого слова і лід розмерзає.

—Тож, будьте ввічливими дітьми!

Я і мій характер

Мета: формувати в учнів уміння ана­лізувати ситуацію, свій стан, вчинки за допомогою тестів; виховувати ба­жання зміцнювати своє здоров'я.

ХІД БЕСІДИ

1.         Розповідь вчителя.

—        Життя людини — складний механізм, який залежить не тільки від зовнішніх умов, але й від внутрішнього світу людини.

Доберіть до слова я слова, що вини­кають у вас у свідомості.

—        Ваші слова-асоціації описують зовнішній вигляд людини та її внутрішній стан. Це говорить про те, що кожна людина має особисте я — характер.

2.         Бесіда. Складові характеру.

—Із чого складається характер людини?

—Від чого залежить прояв людського я?

—Чи можна, тільки зустрівши людину, визначити її характер?

—Що впливає на формування характеру людини?

—Народжується дитина. Вона тільки з'явилась на світ, а вже потребує батьківської уваги, любові. Зараз від рідного оточення залежить, які риси характеру, звички закладаються в ди­тини.

Дитина підростає, і вже не тільки рідні мають вплив на особистість, а й інші люди — в дитсадку, в школі, у тран­спорті на прогулянці. Книги, музика, живопис впливають на формування внутрішнього світу дитини.

—Чи бере участь сама дитина у надбанні якихось своїх якостей, звичок, рис характеру?

—Що ми називаємо людськими чеснотами, а що — недоліками?

3.         Гра.

—        Проведемо гру «Чарівні окуляри». Через них можна бачити тільки гарне. Ви будете передавати їх з рук у руки, розповідати при цьому, що бачите гарного в тих людях, які поруч із вами.

4.         Характеристика учнями свого характеру. Власні спостереження.

—А тепер спробуйте розповісти про себе, про свої чесноти і недоліки.

—Як ви вважаєте, хто є причиною появи у вас недоліків?

—Як, на вашу думку, їх можна уникнути? Що для цього ви повинні зробити?

—Чи важко виправляти недоліки, про які вам повідомляють оточуючі?

—Процес формування характеру — не односторонній. Крім зовнішніх факторів, важливі ще й внутрішні — робота мозку, серця і душі. Тільки у такому випадку можна говорити про саморозвиток особистості.

Спробуйте описати вияви свого ха­рактеру в різних ситуаціях:

•      яким є я у школі;

•      яким є я вдома;

•      яким є я з друзями.

Підкресліть риси характеру, які по­вторюються в усіх трьох пунктах.

5.         Висновки.

—Що ж прикрашає кожну людину?

—Чи може людина сама впливати й розвивати свій характер?

—Як впливає характер людини на її здоров'я?

ВОГОНЬ: ДРУГ ЧИ ВОРОГ?

Мета: пояснити дітям, що вогонь може бути корисним і небезпечним; дати уявлення про причини виник­нення пожеж та формувати розумін­ня необхідності знання й виконан­ня правил протипожежної безпеки; вчити запобігати виникненню поже­жі; переконати в небезпечності гри з вогнем.

ХІД БЕСІДИ

Вогонь нам служить,

коли він добрий дуже. Потрібний людям він без винятку усім.

—Чи дозволяють вам удома користуватися сірниками?

—Як ви вважаєте, для чого потрібен вогонь?

—Чи хтось із вас знає, де ховається вогонь?

—А чи може вогонь бути небезпечним?

1.         Де може виникнути вогонь?

Розгляньте малюнки і скажіть, де хо­вається злий вогонь. (Сірники, за­пальнички, каністри з бензином, гасові лампи, новорічні хлопавки, свічки, бен­гальський вогонь, петарди, карнаваль­ні костюми, багаття, вогонь на газо­вій плиті та в печі.)

—Чому серед зображень є каністра?

—До чого тут карнавальний костюм, зроблений із паперу і вати?

—Папір, вата, бензин легко займаються, спалахують від найменшої іскри. Тому їх називають легкозаймистими.

2.         Правила запобігання пожежі.

•     Із сірниками бавитися не можна.

•     Електроприлади необхідно вимикати вчасно.

•     Не можна залишати без догляду вогонь на газовій плиті, у печі.

•     Без нагляду дорослих не можна влаштовувати ігри, що можуть спричинити пожежу.

•     Не можна залишати праску неохолодженою на тканині або ставити її біля легкозаймистих матеріалів.

•     Дуже небезпечно лити гас чи бензин у вогонь. Ця рідина спалахує, а полум'я можуть обпалити об­личчя, волосся, руки.

•      Ялинку потрібно встановлювати на небезпечній відстані від печей та нагрівальних приладів.

•      Не можна прикрашати ялинку свічками, адже може зайнятися хвоя, паперові іграшки.

—        Послухайте розповідь про те, що трапилося з хлопчиком, який не знав, що вогонь — це небезпечно.

На сірниковій фабриці зробили ма­ленького Сірничка, поклали в коробку разом з іншими сірниками й відвезли до магазину. Цю коробку сірників ку­пила мама маленького хлопчика.

Нашому Сірникові дуже хотілося чи­мось допомогти мамі. Він мріяв, що вона вийме його з темної коробки, запалить вогонь, приготує вечерю, і вся сім'я питиме чай із солодким ва­ренням та пирогами. Всім буде весе­ло й затишно.

Але трапилось інакше.

Мама вранці пішла на роботу й сказала синові: «Не бери до рук сірників!»

Але маленький хлопчик забув наказ мами. Він дістав нашого Сірничка й почав чиркати ним по коробці, як це робила мама. Сірничок спочатку зра­дів: нарешті здійсниться його мрія. Але потім злякався: хлопчик бавився вог­ником, поки не обпік пальці.

Він скрикнув від болю й випустив Сірничка.

—        Ой, що ти робиш! — закричав Сірничок.

Але було вже пізно. Вогник зачепив папірець на підлозі. Потім вогонь перекинувся на фіранку, загоріли­ся дерев'яні меблі й підлога. Хлоп­чикові стало жарко й страшно. Дим заважав йому дихати, щипав очі. Що робити?

Маленький хлопчик розгубився, він ще не знав, що необхідно звернутися до сусідів, викликати пожежників за телефоном 01. Замість цього він захо­вався під ліжко. Та вогонь і дим зна­йшли його і там. Хлопчик кашляв, кричав, плакав від болю. Врятували його пожежні. Хтось із перехожих побачив пожежу й зателефонував за номером 01.

Пожежні приїхали на великій чер­воній машині й погасили страшний вогонь. Хлопчика відвезли до лікар­ні. Зараз він одужує й хоче вивчити правила пожежної безпеки.

3.         Правила пожежної безпеки.

—        Прочитаємо їх.

•      Як запалиш сірника, може трапитись біда.

•      Від вогню ти не ховайся, а тікай і клич людей.

•      01 ти викликай і адресу свою дай.

—А чи змогли б ви назвати свою адре­су пожежному чи міліціонерові?

4.         Гра «Телефон 01».

Діти беруть слухавку, правильно на­бирають 01, чітко говорять: «У нас по­жежа», називають свою адресу.

5.         Підсумок.

—        Вогник, Вогник, я твій друг,

Я твій друг, і ти мій друг.

Я потрібен людям дуже,

Поможу тобі, мій друже.

Я не буду пустувати

І з вогнем злим жартувати.

Я його переможу,

Людям всім допоможу.

Ти потрібен людям дуже,

Поможи мені, мій друже.

—        Хлопче, хлопче, я твій друг.

Харчування і здоров'я людини

Мета: вчити учнів встановлювати взаємозв'язок між цінністю продукту й фізичним розвитком; продовжувати формувати вміння правильно обирати продукти, знати складові продуктів; виховувати навички культури й гігі­єни правильного харчування.

Обладнання: малюнки продуктів, ово­чів і фруктів.

ХІД БЕСІДИ

1.         Проблемні питання.

—        Для чого людина їсть? Від чого залежить здоров'я людини?

2.         Розповідь вчителя.

—        Здоров'я людини залежить не тільки від спадковості, способу життя людини, навколишнього середовища, але й від правильного й повноцінного харчування.

Давньогрецький філософ сказав: «Ми живемо не для того, щоб їсти, але їмо для того, щоб жити».

Харчування — обов'язкова умова для нашого життя. Без їжі людина не може існувати, з їжею ми отримуємо поживні речовини, необхідні для ро­боти мозку, серця, легенів, м'язів та інших органів. А ще здоров'я зале­жить від того, наскільки ретельно ми пережовуємо їжу, як швидко і часто їмо. Отже, щоб бути здоровим, не­обхідно знати правила харчування. Раціональне харчування — одна з го­ловних складових здорового спосо­бу життя. А що таке «раціональне» харчування?

Це правильно організоване й своєчас­не постачання організму добре при­готовленої і смачної їжі, яка містить оптимальну кількість різних пожив­них речовин, необхідних для розвит­ку та діяльності.

«Хто до ста років хоче жити, той пра­вильно їсти повинен вміти»,— гово­рить народне прислів'я.

3.         Питання для обговорення.

— Давайте згадаємо все, що знаємо про харчування.

•      Скільки разів на день слід їсти?

•      Якою повинна бути їжа?

•      Чому важливо дотримуватись режиму в харчуванні?

•      Як потрібно їсти?

4.         Складання правил харчування (на дошці, колективно).

•      їсти потрібно 4 рази на день в один і той же час, потроху.

•      їжа повинна бути різноманітною і складатися з різних продуктів.

•      їсти потрібно правильно, ретельно пережовуючи. Нехтування цим правилом спричиняє шлунково-кишкові захворювання.

•      Під час їжі не можна відволікатися, займатися іншими справами. Це знижує апетит й погіршує засвоєння продуктів.

•      Не можна переїдати. Переїдання — причина багатьох захворювань.

5.         Що означає «правильно харчуватись? Яка їжа для людини корисна? Що необхідно їсти, щоб бути здоровим? Розповідь вчителя про корисну їжу.

— У природі не існує якогось одно­го продукта, який би міг задовольни­ти потреби організму людини в цих поживних речовинах. Ось чому лише комбінація продуктів може забезпе­чити організм всіма необхідними ре­човинами.

Що ж потрібно нашому організму для життя? Які поживні речовини?

Для нормального розвитку і життєді­яльності нашому організму потрібні білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, мікроелементи і зви­чайна вода. Яку роботу виконують вони в нашому організмі?

Білки — це будівельний матеріал для нашого тіла. Наші м'язи, кров, вну­трішні органи, волосся, нігті й шкі­ра — це все білки.

Якою буде людина, якщо в її організ­мі бракуватиме білків? (Гальмування росту людини, слабкість м'язів, відсутність захисту організму від навко­лишнього середовища.)

Жири — джерело енергії.

Вуглеводи — забезпечують нормальну роботу м'язів, серця й печінки.

Вітаміни — органічні речовини, які надходять з їжею до організму люди­ни; необхідні для нормального обмі­ну речовин і життєдіяльності.

Мінеральні речовини беруть участь у створенні й укріпленні кісток лю­дини.

6. Які продукти корисні для людини?

На дошці знаходяться малюнки, на яких зображені різноманітні продук­ти. Вчитель пропонує дітям обрати ті, які, на їх думку, найкорисніші.

помідор	тістечко	морозиво
яблуко	сир	риба
лимон	петрушка	цукерка
батон	ковбаса	молоко
масло	олія	капуста
сметана	яйце	огірок

7. Вітаміни, що корисні для дити­ни.

— Вітаміни потрібні для нормаль­ного росту й розвитку дитячого ор­ганізму.

Вітамін А сприяє росту, допомагає нормальному зору. Його багато в моркві, маслі, сирах, помідорах, зеленій ци­булі, риб'ячому жирі.

Вітамін в потрібен для розумової й фізичної праці, поліпшує травлен­ня. Він є у житньому хлібі, горосі, квасолі, м'ясі.

Вітамін С запобігає простуді, поліп­шує кровообіг, сприяє росту, укріплює зуби. Його міститься багато в капус­ті, картоплі, помідорах, цибулі, час­нику, лимоні, шипшині.

Вітамін Д"зміцнює кістки. На нього багатими є молоко, печінка, риб'ячий жир.

—        Правильно вчиняє дитина, яка вживає тільки ті продукти, які їй до вподоби?

—        Чи потрібно повністю відмовлятися від масла, м'яса, шоколаду?

Висновки. Продукти потрібно вживати різноманітні, щоб збагатити свій ор­ганізм вітамінами, необхідними для нормального росту і розвитку свого організму. Більш корисними є овочі й фрукти. їх можна вживати у великій кількості. Вживання деяких продуктів слід обмежити. Це цукор, жири, сіль, м'ясо, вершкове масо, цукерки.

8.         Гра «Відгадай корисний овоч або фрукт».

•     І печуть мене, і варять, і їдять мене, і хвалять. (Картопля)

•     Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі. (Морква)

•     Кругленька, та не сонце, біла, та не папір, з хвостиком, та не миша. (Ріпка)

•     Без вікон, без дверей повна хата дітей. (Огірок)

•     Зозуляста, сріблиста, сорочок наділа триста. (Капуста)

•     Хто цей овоч роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)

9.         Гігієна споживання їжі.

Складання з учнями корисних зви­чок, якими необхідно користува­тись під час їжі.

•     Перед їжею помий руки з милом.

•     Дотримуйся режиму харчування.

•      їж повільно, ретельно пережовуй їжу.

•      Не розмовляй під час їжі, не дивись телевізор.

•      Після вживання їжі прополощи рот водою, помий руки.

10.       Запитання для повторення.

— З яких поживних речовин складається наша їжа?

— Чому потрібно їсти тільки свіжу їжу?

— Навіщо на продуктах ставиться дата виготовлення й термін зберігання?

— Чи можна пити сиру воду?

11.       Складання учнями меню продуктів для шкільної їдальні на один день (групова робота).

Культура харчування

Мета: закріпити поняття збалансо­ване, раціональне харчування, динамі­ка вживання їжі; формувати уявлен­ня про гігієну і правила харчування; довести дітям шкідливість недоїдан­ня та переїдання; розвивати інтерес до опанування культури харчуван­ня; виховувати санітарно-гігієнічні навички.

ХІД БЕСІДИ

1.         Актуалізація опорних знань. Бесіда.

— Що є неодмінною умовою життя людини?

— Чим їжа забезпечує наш організм?

— Скільки ми повинні вживати їжі?

— Які правила вживання їжі ви знаєте?

— Яке харчування називають правильним?

— Чому ми повинні вживати різноманітну їжу?

— Як називаються основні вживання їжі?

2.         Повідомлення теми.

—        Наше здоров'я здебільшого залежить від того, як ми харчуємось. Сьогодні поговоримо про шкідливість недоїдань та переїдань.

3.         Проблемне питання.

—        До чого може призвести недоїдання?

—        Чому ми повинні дотримуватись режиму харчування?

Розповідь учителя

—        їжа є будівельним матеріалом, і вона теж неоднакова за своїм складом і значенням для організму. До складу продуктів харчування входять білки, жири, вуглеводи. Білки містяться в м'ясі, рибі, яйцях, молоці, кефірі, квасолі, горосі. Багатими на жири є вершкове масло, рослинні олії. Багатими на вуглеводи є мед, цукор, хліб, картопля, рис, манна, вівсяна та інші крупи, фрукти, овочі. Білки є будівельним матеріалом для організму, з них утворюються нові клітини, і завдяки цьому людина росте.

Жири відновлюють витрати тепло­вої енергії. Вони потрібні для зігрівання організму.

Вуглеводи витрачаються для роботи м'язів (фізична праця, рух, дихання, робота серця та інших органів).

Вживаючи прості вуглеводи (солодощі) протягом усього дня й після їжі, їх необхідно запивати рідиною (молоком, чаєм, водою). Причому ріди­ни повинно бути в 10—12 разів біль­ше, ніж солодощів.

Не можна вживати у надлишку про­дукти, багаті на складні вуглеводи (білий хліб, печиво, булки, торти, тістечка).

Захоплення солодощами, особливо, якщо людина недостатньо рухається, призводить до ожиріння.

Яку шкоду завдає людині недоїдан­ня та переїдання?

Переїдання призводить до переван­таження організму і хвороб.

Неперетравлена їжа «з'їдає» того, хто її їв. Тому з-за столу потрібно вста­вати без відчуття важкості в шлунку і з легким відчуттям голоду.

Недоїдання також небезпечне для ор­ганізму, оскільки він не отримує не­обхідних поживних речовин.

На дошці — малюнки. Розкладіть їх на три групи: в першу групу — страви, які краще з'їсти на сніданок; у дру­гу — страви, що краще їсти на обід; у третю — страви, що можна їсти на вечерю.

3.         Відгадування загадок.

•      Латка на латці, посередині криць.

•      Хто без болю і печалі доводить до сліз?

•      Сидить дівчина в коморі, а коса
надворі.

4.         Читання вірша В. Дворедької «Салат».

Ми огірочок поріжем тоненько нашаткуєм капусту дрібненько, Ще насічемо петрушки і кропу, Трохи підсолимо, знімемо пробу. От і настала сніданку пора,— їжте поживний салат, дітвора!

5.         Читання правил із дошки.

•      Необхідно старанно пережовувати Їжу.

•      Під час 'їжі не можна читати, говорити, сміятись.

•      Вечеряти потрібно не пізніше, ніж за 2 години до сну.

•      Переповнений шлунок заважає нормальній роботі серця та легенів.

•      На вечерю шкідливо їсти багату на білки їжу. Вона стає причиною неспокійного сну.

•      Недоїдання та переїдання шкідливі для здоров'я.

6.         Підсумок.

— Поживність продуктів залежить від наявності в них білків, жирів та вуглеводів. Вони потрібні організмові у точно визначеній кількості.

Денна норма молодшого школяра Білки — 80 г; жири — 80 г; вуглеводи — 325 г.

Недостатня кількість білків жирів, вуглеводів призводить до виснажен­ня організму. Але більшої шкоди за­вдає їх надлишок. Переїдання при­зводить до перевантаження організму, ожиріння та хвороб. Тому необхідно привчитися їсти в міру, щоб спожи­те могло перетравитися.

УВАГА! ОТРУЙНІ ГРИБИ!

Мета: розповісти про отруйні гриби, довести дітям, що збирати гриби по­трібно дуже уважно; ознайомити з по­радами після отруєння грибами.

ХІД БЕСІДИ

1.         Бесіда з метою виявлення знань учнів про гриби.

—Хто з вас збирав у лісі чи в лісосмузі гриби?

—Як ви орієнтувались у виборі грибів?

—Які ви знаєте їстівні гриби? Розкажіть про їх ознаки.

—        Назвіть отруйні гриби, Опишіть їх.

—        На картках намальовані гриби. Розкладіть гриби на дві групи: їстівні та отруйні. Поясніть свій вибір.

(1 — білий гриб; 2 — мухомор; 3 — грузді; 4 — маслюки; 5 — лисички; 6 — підосичники; 7 — сироїжки; 8 — підберезники; 9 — рижик.)

—        Як потрібно зривати гриб?

2.         Розповідь вчителя.

—        Із настанням грибної пори частішають випадки отруєння грибами, причому нерідко досить тяжкі. Щоб не трапилася біди, необхідно добре розрізняти їстівні гриби, не класти до кошика невідомі гриби, не збирати переспілих, червивих, трухлявих грибів.

Кожен учень повинен знати, якими на вигляд є бліда поганка, мухомор червоний, опеньки несправжні.

Пам'ятайте!

Особливу увагу потрібно звернути на те, що їстівні гриби за несприятли­вих екологічних умов можуть набу­вати токсичних властивостей.

Виростаючи поблизу промислових підприємств, хімічних комбінатів, ав­томобільних трас, де має місце викид токсичних речовин у воду та атмос­феру, гриби накопичують у високих концентраціях ртуть, свинець, кад­мій та інші важкі метали і стають не­безпечними для здоров'я.

Поради збирачам грибів

•      Збирайте гриби лише ті, які ви добре знаєте.

•      Не беріть отруйні гриби до рук, не куштуйте підозрілих грибів.

•      Отруїтися можна і їстівними грибами, адже гриби — продукти, що швидко псуються.

•     Не зволікайте з їхньою обробкою, тому що вони — поживне середовище для мікробів.

•     Заготовляйте у запас лише молоді гриби.

•     Ніколи не купуйте на базарі грибні консерви, різні салати з грибів домашнього приготування.

Ознаки отруєння грибами

Підступність захворювання полягає в тому, що перші симптоми можуть з'явитись лише через 12—14 годин, і якщо не вжити термінових захо­дів, то вже через 2—3 доби з моменту отруєння лікування проводити дуже складно, а нерідко — безперспектив­но. Захворювання починається з болів у животі, нудоти, нестримної блюво­ти, частих рідких випорожнень.

Найперша допомога під час отруєн­ня грибами

Допомога під час отруєння грибами повинна бути якнайскорішою. Ніко­ли не варто покладатися на домаш­ні засоби або, тим більше, на «якось воно буде», необхідно відвезти хво­рого до лікувального центру.

Поки лікар ще не прибув, найперше — промийте шлунок: випийте 5—6 скля­нок води. Після цього, подразнюючи пальцем корінь язика, викличте блю­воту. Процедуру повторіть 3—4 рази. Лягайте у ліжко. Прикладіть теплу грілку до рук і ніг. Безперервно пий­те теплу воду або чай.

Як не захворіти на грип

Мета: дати учням поняття про заходи профілактики та боротьби з вірусом грипу; скласти перелік профілактич­них засобів; вчити правильно пово­дитися в різних ситуаціях.

ХІД БЕСІДИ

— Навколо нас у зовнішньому середо­вищі знаходиться величезна кількість невидимих для ока маленьких живих істот. їх можна побачити лише за до­помогою спеціальних приладів — мі­кроскопів, які у тисячу та мільйон разів збільшує зображення. Збудники гри­пу вчені та лікарі побачили під дуже сильним електронним мікроскопом і назвали його вірусом.

Віруси, що викликають грип, оселя­ються в ротовій порожнині та в горлі хворого. Коли хворий розмов­ляє, кашляє або чхає, з його рота чи носа вилітають найдрібніші ві­руси грипу.

(Діти розглядають малюнок: зара­ження грипом повітряно-крапельним шляхом.)

—        Якщо здорова людина разом із повітрям буде вдихати ці крапельки, то вона може захворіти на грип.

Запам'ятайте: потрапляння до орга­нізму людини хвороботворних мікро­організмів називається інфекцією, тобто зараженням.

Пригадайте перші ознаки захворю­вання на грип.

•     Посилення виділення з носа (нежить).

•     Ніс закладений, дихання утруднене.

•     Кашель.

•     Біль у горлі, вухах, охриплість голосу.

•     Висока температура, слабкість.

—        Чому ж це відбувається? Тому, що вірус починає використовувати для свого живлення і розмноження речовини, з яких складаються клітини вашого тіла, поступово руйнуючи їх. Крім того, до крові надходять ще отруйні продукти життєдіяльності цих мікроорганізмів.

Правила запобігання захворювання на грип

1.   Під час кашлю і чихання прикривайте рот і ніс хусточкою. Потрібно знати, що під час одноразового чхання чи кашлю утворюється 40 тисяч краплин слини з мікробами, які розповсюджуються на відстань 3-5 метрів. Носова хустинка, складена вчетверо, затримує 94 % мікробів, що видихаються хворими.

2.   Користуйтесь тільки своєю носовою хустинкою і рушником. Без них ви не маєте права нікуди йти.

3.   Оберігайте себе від різкого охолодження.

4.   Промоклий одяг і взуття зніміть із себе якомога швидше.

5.   Частіше провітрювайте кімнату.

6.    Добре споліскуйте склянку загального користування перед тим, як будете пити з неї воду.

7.    Частіше мийте руки з милом.

8.    Намагайтеся не ходити туди, де є хворий на грип.

9.    Щоденно робіть ранкову гімнастику.

10.Загартовуйтесь.

Будемо з водою дружити, Будемо з повітрям дружити, Будемо із спортом дружити, Щоб без хвороби нам жити.

11.       Щоденно їжте свіжі овочі й фрукти. Вітаміни посилюють захисні сили організму.

Якщо хочеш здоровим бути,

Правило запам'ятай:

Сам про своє здоров'я дбай,—

На лікарів цю турботу не перекладай.

Лікарі лікують хворих,

Здоров'я вони не творять.

Людина повинна сама

Дисциплінована бути і вольова.

— А зараз перевіримо:

•      У кого з вас є носова хустинка?

•      У кого є індивідуальний рушник і мило?

•      Хто з вас робить щоденно ранкову гімнастику?

•      Хто сьогодні споживав овочі й фрукти?

—А тепер послухайте правила бороть­би з грипом і розкажіть батькам.

1.   Якщо доводиться доглядати хворого на грип, то захищайте рот і ніс марлевою пов'язкою, склавши її вчетверо.

2.   Щоденно кип'ятіть і періть марлеву пов'язку, носові хустинки та рушники хворого, прасуйте їх.

3.   Не користуйтесь для своїх потреб посудом хворого на грип.

4.   Вологе прибирання приміщення здійснюйте 0,5 % розчином хлораміну.

5.   Не займайтесь самолікуванням, дотримуйтесь порад лікаря.

Шкідливі звички. Шкідливий вплив тютюнопаління на здоров'я дитини

Мета: формувати в учнів уявлення про згубний вплив паління на дитя­чий організм; формувати уявлення про «пасивного курця»; розвивати вміння оцінювати свої вчинки й приймати рішення відповідно до ситуації; виховувати в учнів здатність протидія­ти пропозиції щодо паління.

ХІД БЕСІДИ

1.         Проблемні питання.

—Які звички ми називаємо корисними?

—Які звички у людини шкідливі?

—Що означає «володіти собою»?

2.         Розповідь вчителя з елементами бесіди.

—        Англійський філософ Томас Пенговорив, що у людства є три вороги, які забирають більше життів і приносять більше біди, ніж усі війни разом. Це алкоголізм, тютюнопаління і наркоманія.

На перший погляд, тютюнопаління — зовсім звичайне дійство. Але біда вже знаходиться поруч із вами, і ви навіть не здогадуєтесь, що вона поруч. Отже, тютюнопаління — перший - невидимий ворог людини.

Який вплив на здоров'я людини має ця шкідлива звичка? (Розповіді дітей.)

3.         Доповнення вчителя.

—        Тютюнопаління — шкідлива звичка, небезпечна для здоров'я не тільки тих, хто палить, але й тих, хто знаходиться поруч і дихає тютюновим димом. Тютюновий дим містить у собі понад 1 200 шкідливих речовин, найсильнішою з яких є нікотин.

Про що свідчать цифри?

•      Повітря, яке ви вдихаєте, перебуваючи поблизу курців, містить стільки шкідливих речовин, якби ви самі викурили 2 цигарки за день.

•      У тих, хто спалює 10 цигарок на день, сильно підвищується ризик померти від інфаркту серця і раку легенів.

•      Одна крапля нікотину вбиває коня.

•      Кожна 1 000 дітей із 3 000 помирає від хвороб, пов'язаних із тютюнопалінням.

4.         Стан людини, яка палить.

—        У людини, яка вперше запалила, виникає гостре отруєння: нудота, збліднення, розлади пам'яті, погіршу­ється зір. А якщо починає палити дитина, яка ще не розвинулась розумово й фізично? Такі діти повільно рос­туть, мають проблеми з пам'яттю, погано вчаться.

Згадайте, як виглядає людина, яка палить? На перший погляд, курець нічим не відрізняється, хоча у ньо­го обличчя вкривається зморшками, зуби жовті.

5.         Мотиви паління.

—Як ви ставитесь до тих, хто палить?

—Чи була у вас ситуація, коли ви знаходились біля того, хто палить? Як ви себе почували?

—Дуже часто підлітки починають палити, щоб відчувати себе дорослими або через цікавість. Іноді хлопці палять «за компанію» або тому, що це модно. Дуже важливо мати в собі силу волі відмовити в цьому «задоволенні».

Китайський філософ Лао-То гово­рив: «Той, хто може побороти іншо­го — сильний, той, хто може подола­ти себе,— могутній».

6.         Слухання легенди.

ТИ Ж ЗНАВ!

В одному індіанському племені юна­ків на зрілість випробовували самотні­стю. Цим юнаки повинні були довес­ти, що вони вже справлені воїни.

У час випробування один з юнаків опи­нився посеред гарної долини. Огля­даючи гори, юнак побачив стрімку вершину, вкриту білим снігом. Опи­нившись на вершині гори, юнак по­бачив перед собою весь світ. Його сер­це наповнилося гордістю.

Раптом він почув біля своїх ніг шелес­тіння. Подивився й побачив змію. Хо­тів відскочити, але змія заговорила.

—Вмираю. Тут дуже холодно. Візьми мене під сорочку і знеси в долину.

—Ні! Знаю вашу породу. Ти — гримуча змія. Якщо візьму тебе, ти мене вкусиш, і я помру.

—Ні, з тобою я так не вчиню. Якщо мені допоможеш, не заподію тобі зла.

Юнак після довгих вмовлянь пого­дився, взяв змію під сорочку, спустив­ся з нею в долину й обережно поклав на землю. Несподівано змія скрути­лася, кинулась на юнака і вкусила його за ногу.

—        Ти ж мені обіцяла! — закричав він.

—        Ти ж знав, що ризикуєш, коли брав мене з собою,— сказала змія й поповзла собі геть,

(Бруно Ферреро)

—Діти, ця історія для тих, хто знає, як шкідливо паління, але наївно думають, що 1—2 цигарки не принесуть зла. Той, хто запалив, не може вже відмовитись від паління сам, він потрапляє у залежність від цієї звички.

—«Що посієш — те й пожнеш»,— говорить народне прислів'я.

Щоб відмовитися від пропозиції, від першої цигарки, сказати «ні», необхід­но мати велику мужність, силу волі, почуття власної гідності, бути впев­неним у собі.

Почати палити легше, ніж облиши­ти.

Бережіть своє здоров'я і здоров'я сво­їх близьких.

Особиста гігієна і розпорядок дня

Мета: розкрити поняття режим дня; познайомити з правилами особистої гігієни; стимулювати бажання займа­тись спортом; довести, що гімнасти­ка і спорт — необхідний елемент здо­рового способу життя; виховувати культурно-гігієнічні навички.

ХІД БЕСІДИ

—        Для того щоб бути здоровим, слід дотримуватись режиму дня. А що таке режим дня?

Режим дня — це правильне чергуван­ня праці й відпочинку. Це означає вставати в один і той же час, чисти­ти зуби, їсти, гуляти, вчитись, відпо­чивати, лягати спати. Хто дотриму­ється режиму дня, той буде здоровим і завжди все встигатиме.

Хто з вас розпочинає свій день із ран­кової гімнастики? Які вправи ви ви­конуєте?

—        Давайте пограємо в гру «Режим дня».

Діти отримують малюнки із серії «Ре­жим дня». Учитель залишає собі пер­ший малюнок і розпочинає гру: «Оля встала і прибрала свою постіль», піс­ля чого розташовує малюнок на дош­ці. «Вона вмивається»,— продовжує учень, у якого є цей малюнок, і теж розміщує його на дошці і тощо.

—        Для того щоб бути здоровим, потрібно не тільки дотримуватись режиму дня, але й знати і виконувати правила гігієни тіла, одягу, житла, харчування.

Розгляньте малюнки і розкажіть, які предмети особистої гігієни ви знаєте. Для чого вони призначені? (Зуб­на щітка, розчіска, носова хустинка, індивідуальний рушничок)

—Чи знаєте ви, як правильно чистити зуби? Як доглядати за зубами?

—До нас завітав лікар Айболить. Він хоче ознайомити вас із правилами охорони зору. (Учитель показує малюнок лікаря, таблицю «Бережи очі».)

Правила охорони зору

•      Бережіть очі від пошкоджень.

•      Не торкайтесь до очей брудними руками.

•      Витирайте очі чистим індивідуальним рушником або носовою хустинкою.

•      Не читайте лежачи.

—        Щоб жити, працювати, рости, бути здоровим, необхідно правильно харчуватись, їжа повинна бути різноманітною, щоб організм отримав усі необхідні для життя речовини.

Висновки

—Для чого потрібно щоденно вмиватися?

—Як часто необхідно мити руки?

—Які правила особистої гігієни ви запам'ятали з нашої бесіди?